влазити


влазити

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • влазити — (ула/зити), вла/жу, вла/зиш і вліза/ти (уліза/ти), а/ю, а/єш, недок., влі/зти (улі/зти), зу, зеш, док. 1) Протискуватися, проникати всередину чого небудь. || Входити, вступати, занурюватись у щось рідке або сипуче. || розм. Одягатися в що небудь …   Український тлумачний словник

  • влазити — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • вълазити — ВЪЛА|ЗИТИ (37), ЖОУ, ЗИТЬ гл. 1. Входить: х҃съ съподоби вълазити въ ап(о)ль||скы˫а ѹбогы˫а хызины. Изб 1076, 95–95 об.; ·ѯ͠д· Кл˫атвьникъ… ·г҃· лѣта съ оглашенныими въ притворъ вълазѩ іисходѩ съ оглашеныими ·д҃· вълазѩ вънѹтрь цр҃кве. и съ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • бабити — БАБ|ИТИ (2*), ЛЮ, ИТЬ гл. Родить, быть роженицей: А иже то бабѩть. а тѣмъ повели. на •н҃• д҃нии ѡ(т)лоучитьсѩ. ѡ(т) цр҃кве. ѡли мл(т)ва вземъше ч(с)та˫а тоже влазити. [в церковь] КН 1280, 539б. ?: А иже то бабѩть котороѥ падениѥ злѣѥ всѣхъ.… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • неприсѧзаѥмыи — (1*) пр. Недосягаемый (о Боге). В роли с.: мы чл҃вци бо˫азни не имамъ... влазити в дѡмъ б҃ии. и повѣдати неприсѧзаѥмѡмѹ все˫а твари вышьшю. тщимъсѧ быти наши мл҃твѣ. не ѹмедлити. (ἀπροσίτῳ) МПр XIV, 43 …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • борг — у, ч. 1) Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг. 2) Сума непогашеного фінансового зобов язання. •• Безнаді/йні борги/ у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть. Вну/трішній борг сума коштів, що… …   Український тлумачний словник

  • вбиратися — I (убира/тися), а/юся, а/єшся, недок., ввібра/тися (увібра/тися) і вбра/тися (убра/тися), вберу/ся, вбере/шся, док. 1) Заходити, влазити, забиратися куди небудь. •• У си/лу вбира/тися а) ставати сильнішим, набиратися сили; б) ставати заможним. 2) …   Український тлумачний словник

  • влізати — див. влазити …   Український тлумачний словник

  • влізти — див. влазити …   Український тлумачний словник

  • полізти — зу, зеш, док. 1) Почати повзти (про плазунів, членистоногих і т. ін.); поплазувати. || Почати пересуватися, спираючись на руки і ноги; порачкувати (про людину). 2) перен., розм. Почати йти (у 1 знач.) поволі. || Зійти, піднятися куди небудь… …   Український тлумачний словник


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.